уособлений

[uosoblɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Такий, що є втіленням, втіленою сутністю кого-, чого-небудь; персоніфікований.

  2. У граматиці: такий, що набув ознак іменника, субстантивований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уособлений, р. уособленого, д. уособленому, з. уособленого, о. уособленим, м. уособленім

Більше записів