Ставати одноманітним, набувати риси одноманітності; робитися монотонним, одноманітним.
уодноманітнюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
Ставати одноманітним, набувати риси одноманітності; робитися монотонним, одноманітним.
Відсутні