1. Зникнути, перестати існувати; знищитися, зруйнуватися дощенту.
2. (переносно) Загинути, зазнати повної поразки, припинити свою діяльність (про організацію, явище тощо).
унишкнутися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови