унучок

[unut͡ʃok] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Син або дочка унука чи унуки; нащадок третього покоління.

  2. (у родовідному значенні) Представник третього покоління відносно певної особи; дитина онука чи онуки.

  3. (переносно, рідше) Про молодого, юного чоловіка або хлопця, часто з відтінком ласки або зневаги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. унучки, р. унучок, д. унучкам, з. унучок, о. унучками, м. унучках, к. унучки

Більше записів