1. Дочка сина або дочки, донька унука чи унуки; жіночий відповідник до слова “унук”.
2. (у прямому звертанні) Слово, яким бабуся або дідусь називають свою онуку.
унуча
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови