унтер

[untɛr] Іменник

Буква:У

Значення

  1. (від нім. Unter — нижчий) У царській армії Російської імперії та деяких інших європейських арміях — молодший командир, унтер-офіцер (наприклад, фельдфебель, вахмістр, каптенармус).

  2. (переносно, розмовне, часто іронічно або зневажливо) Про людину, яка схильна до грубої команди, дрібнотокового контролю та виконання дрібних доручень від керівництва; слухняний виконавець чиновницької волі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. унтер, р. унтера, д. унтерові, з. унтера, о. унтером, м. унтері, к. унтере

Більше записів