Значення
-
Унормованість — властивість чого-небудь бути унормованим, тобто приведеним до певної норми, стандарту або правила; стан, що відповідає встановленим нормам.
-
Унормованість — у математиці та статистиці: властивість вектора, функції або розподілу мати норму (довжину), що дорівнює одиниці, або властивість бути приведеним до стандартного вигляду з певними заданими параметрами (наприклад, середнім значенням і дисперсією).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. унормованість, р. унормованості, д. унормованості, з. унормованість, о. унормованістю, м. унормованості, к. унормованосте