універбізований
[uniʋɛrbizoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(Про слово або словосполучення) Таке, що перетворилося на єдине слово внаслідок процесу універбізації, тобто лексикалізації та граматикалізації словосполучення чи довшого вислову (наприклад, “сорок” зі словосполучення “чотири десятки”, “сьогодні” з “сього дня”).
-
(У лінгвістиці) Таке, що стосується або є результатом універбізації — способу словотвору, при якому нове слово утворюється шляхом перетворення словосполучення чи речення в одну лексичну одиницю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. універбізований, р. універбізованого, д. універбізованому, з. універбізованого, о. універбізованим, м. універбізованім