універбізований

[uniʋɛrbizoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. (Про слово або словосполучення) Таке, що перетворилося на єдине слово внаслідок процесу універбізації, тобто лексикалізації та граматикалізації словосполучення чи довшого вислову (наприклад, “сорок” зі словосполучення “чотири десятки”, “сьогодні” з “сього дня”).

  2. (У лінгвістиці) Таке, що стосується або є результатом універбізації — способу словотвору, при якому нове слово утворюється шляхом перетворення словосполучення чи речення в одну лексичну одиницю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. універбізований, р. універбізованого, д. універбізованому, з. універбізованого, о. універбізованим, м. універбізованім

Більше записів