унісонний БукваУ 1. (муз.) Який виконується або звучить в унісон, тобто на однаковій висоті; однотонний. 2. (перен.) Одностайний, згідний, що виражає повну єдність думок, почуттів або дій. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←шматуватихаритонович→