унікальний
[unikɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що не має собі подібного, рівного або тотожного; неповторний, єдиний у своєму роді.
-
Винятковий, надзвичайний за своїми властивостями, якостями; особливий, незвичайний.
-
(У математиці, техніці) Єдиний, що існує або може існувати за даних умов; однозначний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. унікальний, р. унікального, д. унікальному, з. унікального, о. унікальним, м. унікальнім