уніат

1. Послідовник Греко-Католицької (Унійної) церкви, християнин, який сповідує східний обряд, але визнає верховенство Папи Римського та католицьку догматику.

2. (Іст.) Прибічник церковної унії між православ’ям і католицизмом, зокрема Берестейської унії 1596 року.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |