Значення
-
(від «невинний») Такий, що не є винуватим, не має провини; невинний, безневинний.
-
(переносно) Чистий, незайманий, бездоганний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уневинений, р. уневиненого, д. уневиненому, з. уневиненого, о. уневиненим, м. уневиненім, к. уневинений