унеможливлений
[unɛmoʒlɪʋlɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який перебуває у стані неможливості виконання певної дії або функції, зроблений нездійсненним; позбавлений можливості існувати або відбуватися.
-
У технічних та інформаційних системах — такий, що примусово виведений з робочого стану, заблокований або деактивований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. унеможливлений, р. унеможливленого, д. унеможливленому, з. унеможливленого, о. унеможливленим, м. унеможливленім