Ундація — у середньовічній Європі: форма церковної десятини, особливий податок на користь церкви, що сплачувався зерном, худобою або іншими натуральними продуктами.
Ундація — в історичній термінології: добровільний пожертвування або обов’язковий внесок (часто у формі десятини) на утримання храмів та духовенства.