Значення
-
(про рух, дію, процес) Такий, що має чітко визначений напрям, ціль або орієнтацію; спрямований у певний бік або на певний результат.
-
(фіз., техн.) Характеризуючийся певною орієнтацією у просторі або маючий переважний напрям (наприклад, про вектор, потік, поле).
-
(перен., про діяльність, зусилля) Організований та зосереджений на досягненні конкретної мети; цілеспрямований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. унаправлений, р. унаправленого, д. унаправленому, з. унаправленого, о. унаправленим, м. унаправленім, к. унаправлений