унаочнений

1. Такий, що набув наочності, став зрозумілим, очевидним завдяки наочному представленню або демонстрації.

2. (У філософії, перев. про абстрактні поняття) Втілений у конкретному, чуттєво сприйнятному образі або формі.

Приклади:

Відсутні