унаочнений
[unɑot͡ʃnɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що набув наочності, став зрозумілим, очевидним завдяки наочному представленню або демонстрації.
-
(У філософії, перев. про абстрактні поняття) Втілений у конкретному, чуттєво сприйнятному образі або формі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. унаочнений, р. унаочненого, д. унаочненому, з. унаочненого, о. унаочненим, м. унаочненім