Значення
-
Процес надання наочності, зображення чогось у вигляді, зручному для сприйняття зором; втілення абстрактної ідеї, явища чи процесу у конкретному, зоровому образі.
-
Результат такого процесу — наочний образ, матеріальне представлення, діаграма, схема, графік, візуальна модель тощо, що служить для ілюстрації чи пояснення певного поняття, закономірності або ходу подій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. унаочнення, р. унаочнення, д. унаочненню, з. унаочнення, о. унаочненням, м. унаочненні, к. унаочнення