унаочнення

1. Процес надання наочності, зображення чогось у вигляді, зручному для сприйняття зором; втілення абстрактної ідеї, явища чи процесу у конкретному, зоровому образі.

2. Результат такого процесу — наочний образ, матеріальне представлення, діаграма, схема, графік, візуальна модель тощо, що служить для ілюстрації чи пояснення певного поняття, закономірності або ходу подій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |