унадливий

[unɑdlɪʋɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. (Про людину) Такий, що намагається привернути увагу, сподобатися комусь, часто через надмірну ввічливість, лестощі або пристосуванство; улесливий, підлесливий.

  2. (Про поведінку, мову, тон тощо) Що виражає прагнення сподобатися, улестити; сповнений угодливості та лестощів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. унадливий, р. унадливого, д. унадливому, з. унадливого, о. унадливим, м. унадливім

Більше записів