умисне
[umɪsnɛ] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Навмисно, з попереднім наміром, зі свідомим бажанням зробити щось (часто у негативному контексті).
-
(У праві) Пов’язане з умислом як формою вини, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання або свідомо їх припускала.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. умисне, р. умисного, д. умисному, з. умисне, о. умисним, м. умиснім