1. (док., перех.) Намітити, задумати щось, поставити собі за мету; замислити.
умислитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
1. (док., перех.) Намітити, задумати щось, поставити собі за мету; замислити.
Відсутні