Значення
-
Умишляння — навмисне, свідоме спрямування волі на вчинення певної дії або досягнення певного результату, що є обов’язковою суб’єктивною ознакою умисного злочину в кримінальному праві.
-
Умишляння — задум, намір, таємний план, часто злочинного або підступного характеру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. умишляння, р. умишляння, д. умишлянню, з. умишляння, о. умишлянням, м. умишлянні, к. умишляння