Значення
-
Такий, що зроблений навмисно, з попереднім наміром, не випадково.
-
(У праві) Пов’язаний з наявністю прямого чи непрямого умислу як форми вини, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки та бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. умишлений, р. умишленого, д. умишленому, з. умишленого, о. умишленим, м. умишленім, к. умишлений