1. Дія за значенням дієслова “умиротворяти“; надання комусь або чомусь стану спокою, заспокоєння, усунення тривоги, конфлікту або ворожнечі.
2. Стан внутрішнього спокою, душевної рівноваги, гармонії, який настає внаслідок такої дії.
умиротворяння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |