Значення
-
Здобути чиюсь ласку, прихильність, спричинитися до того, щоб хтось став доброзичливим, милостивим; ум’якшити, улестити, задобрити.
-
У релігійному контексті — здобути прихильність, милість божества або вищу силу шляхом молитов, жертв або певних обрядів; спокутувати провину, відвернути гнів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я умилостивлю, ти умилостивиш, він умилостивить, ми умилостивимо, ви умилостивите, вони умилостивлять