1. Який був умикуваний, тобто взятий, захоплений, привласнений кимось швидко, непомітно або обманом.
2. Уживається як складова частина власних назв, зокрема прізвищ, що вказують на походження від дії «умикати» (красти, захоплювати) або характеризують особу за цією ознакою.