ум'ятий
[um'jɑtɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що має м’яти, зім’яті ділянки; пом’ятий.
-
Перен. Знесилений, виснажений, пригнічений (про людину або її вигляд).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ум'ятий, р. ум'ятого, д. ум'ятому, з. ум'ятого, о. ум'ятим, м. ум'ятім