Ум’ятість — властивість за значенням прикметника “ум’ятий”; стан, коли щось (наприклад, папір, тканина) є зім’ятим, має складки, зморшки або втратило первісну форму внаслідок м’яття.
ум’ятість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |