умовивід

[umoʋɪʋid] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Логічний процес мислення, у якому з одного або кількох суджень (засновків) виводиться нове судження (висновок) за певними правилами; форма міркування.

  2. Результат такого процесу; висновок, отриманий шляхом логічного виведення з певних засновків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. умовивід, р. умовиводу, д. умовиводові, з. умовивід, о. умовиводом, м. умовиводі, к. умовиводе

Більше записів