Значення
-
Який стосується осіб, що належать до корінних народів, але не відповідають усім критеріям визначення корінного народу в законодавстві певної країни або міжнародних документах, часто через історичні, демографічні чи правові обставини.
-
Який має певні ознаки корінності (наприклад, тривале проживання на певній території, культурні зв’язки), але цей статус юридично не закріплено або визнано лише частково.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. умовно-корінний, р. умовно-корінного, д. умовно-корінному, з. умовно-корінного, о. умовно-корінним, м. умовно-коріннім, к. умовно-корінний