Значення
-
(у психології, менеджменті) Набувати внутрішньої мотивації, стимулів до дії; формувати в собі особистісну зацікавленість та бажання щось робити, спираючись на власні потреби, цінності та переконання, а не лише на зовнішні фактори.
-
(рідше) Знаходити для себе пояснення, логічне підґрунтя для власних вчинків, думок або ставлення до чогось; раціоналізувати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я умотивовуюся, ти умотивовуєшся, він умотивовується, ми умотивовуємося, ви умотивовуєтеся, вони умотивовуються