1. Який має чітку внутрішню причину, обґрунтування або спонукання для дій, вчинків; що керується особистою зацікавленістю, свідомою метою.
2. (У мовознавстві) Про похідне слово, внутрішня форма якого є прозорою, а зв’язок його значення зі значенням основи або інших частин слова є логічно зрозумілим (наприклад: “читач” від “читати”, “лісник” від “ліс”).