Значення
-
Наявність мотивації, внутрішніх або зовнішніх причин, що спонукають до діяльності, визначають її напрямок і інтенсивність.
-
У лінгвістиці: наявність формальної та/або семантичної зв’язності між частинами слова (морфемами), що пояснює його внутрішню будову та походження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. умотивованість, р. умотивованості, д. умотивованості, з. умотивованість, о. умотивованістю, м. умотивованості, к. умотивованосте