1. (Про людину) Такий, що має звичку мокнути, часто потрапляє під дощ або в вологе місце; промоклий, вологий.
2. (Розм., про предмет) Сильно набряклий, намоклий від вологи; розмоклий.
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) Такий, що має звичку мокнути, часто потрапляє під дощ або в вологе місце; промоклий, вологий.
2. (Розм., про предмет) Сильно набряклий, намоклий від вологи; розмоклий.
Відсутні