умоглядність

1. Абстрактне мислення, спрямоване на розумове осягнення сутності явищ, що не спирається на безпосередній досвід або практику; теоретичне, спекулятивне мислення.

2. Властивість бути створеним або існувати лише в уяві, не маючи реального, матеріального втілення; абстрактність, відірваність від реальності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |