1. Центральна опуклість на щиті (зазвичай античному), що призначалася для відбиття ударів зброї.
2. Опукла металева бляха (часто з шипом) в центрі деяких типів щитів, зокрема давньоримських (scutum).
3. У техніці та архітектурі: опуклий, сферичний або конічний виступ у центрі чого-небудь (наприклад, середина купола, днища резервуара тощо).