ум

1. Здібність людини мислити, розуміти, аналізувати та робити логічні висновки; розум, інтелект.

2. (у філософії) Вища пізнавальна здатність людини, що відрізняється від чуттєвого сприйняття та розуму; здатність до інтелектуального пізнання сутності речей.

3. (заст.) Розсудливість, здоровий глузд; здатність правильно оцінювати життєві обставини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |