1. Відчувати до когось, чогось сильну прихильність, глибоку симпатію; дуже любити, віддавати перевагу серед інших.
2. (уживається з інфінітивом) Мати звичку, схильність щось робити, знаходити в чомусь особливе задоволення.
Словник Української Мови
Буква
1. Відчувати до когось, чогось сильну прихильність, глибоку симпатію; дуже любити, віддавати перевагу серед інших.
2. (уживається з інфінітивом) Мати звичку, схильність щось робити, знаходити в чомусь особливе задоволення.
Відсутні