Значення
-
Особа, яку хтось особливо любить, віддає перевагу серед інших; той, хто користується чиєюсь особливою прихильністю.
-
Той, хто має популярність, загальну прихильність (у певному колі, суспільстві).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. улюбленик, р. улюбленика, д. улюбленикові, з. улюбленика, о. улюблеником, м. улюбленикові, к. улюбленику