улюбленка

1. Жінка або дівчина, яка є предметом чиїхось особливих симпатій, ніжності, прихильності або кохання; кохана.

2. Той, хто (або те, що) користується найбільшою прихильністю, популярністю або визнанням у певному колі, серед оточення (про особу, твір мистецтва, ідею тощо).

3. (перен., розм.) Уживається як ласкаво-зменшувальне звертання або характеристика.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |