улюбленка

[uljublɛnkɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Жінка або дівчина, яка є предметом чиїхось особливих симпатій, ніжності, прихильності або кохання; кохана.

  2. Той, хто (або те, що) користується найбільшою прихильністю, популярністю або визнанням у певному колі, серед оточення (про особу, твір мистецтва, ідею тощо).

  3. (перен., розм.) Уживається як ласкаво-зменшувальне звертання або характеристика.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. улюбленка, р. улюбленки, д. улюбленці, з. улюбленку, о. улюбленкою, м. улюбленці, к. улюбленко

Більше записів