Значення
-
Людина (переважно дитина або жінка), яку особливо люблять, якій надають перевагу, виявляють особливу прихильність у порівнянні з іншими.
-
Той, хто користується особливим фавором, прихильністю керівника, начальника, колективу тощо, часто незаслужено.
-
(переносно) Предмет особливої прихильності, улюблена річ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. улюбленчик, р. улюбленчика, д. улюбленчикові, з. улюбленчика, о. улюбленчиком, м. улюбленчикові, к. улюбленчику