улягання

[uljɑɦɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

Улягання — процес осідання, уплотнення ґрунту, насипу або будівельних матеріалів (наприклад, щебеню, піску) під власною вагою або під впливом механічного впливу (утрамбовування, вібрації).
Улягання — зменшення об’єму, осідання чогось унаслідок втрати повітря, зв’язку, зволоження або інших фізико-хімічних процесів (наприклад, улягання ґрунту після копання, улягання цукру в мішку).
Улягання (переносно) — заспокоєння, стихання, припинення чогось інтенсивного або бурхливого (наприклад, улягання пристрастей, улягання емоцій).

Граматичні форми:

н. улягання, р. улягання, д. уляганню, з. улягання, о. уляганням, м. уляганні, к. улягання