улягання

Улягання — процес осідання, уплотнення ґрунту, насипу або будівельних матеріалів (наприклад, щебеню, піску) під власною вагою або під впливом механічного впливу (утрамбовування, вібрації).

Улягання — зменшення об’єму, осідання чогось унаслідок втрати повітря, зв’язку, зволоження або інших фізико-хімічних процесів (наприклад, улягання ґрунту після копання, улягання цукру в мішку).

Улягання (переносно) — заспокоєння, стихання, припинення чогось інтенсивного або бурхливого (наприклад, улягання пристрастей, улягання емоцій).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |