улучений
[ulut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(про людину) Який має вроджені чи набуті фізичні вади, особливо в опорно-руховому апараті; каліка.
-
(переносно, про неживі об’єкти або явища) Пошкоджений, зіпсований, що має серйозні недоліки або дефекти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. улучений, р. улученого, д. улученому, з. улученого, о. улученим, м. улученім