улучення

[ulut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. (історичне) Територіальна адміністративно-господарська одиниця в Монгольській імперії та державах, що утворилися після її розпаду (наприклад, у Золотій Орді), частина улусу.

  2. (переносне, рідковживане) Велика територія, земля, край, що перебуває під чиїмсь контролем або впливом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. улучення, р. улучення, д. улученню, з. улучення, о. улученням, м. улученні, к. улучення

Більше записів