1. Знаходити вільний час, зручну нагоду для чогось; випадати, траплятися (про час, нагоду).
2. Заст. Влучати, потрапляти в ціль.
улучати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Знаходити вільний час, зручну нагоду для чогось; випадати, траплятися (про час, нагоду).
2. Заст. Влучати, потрапляти в ціль.
Відсутні