Значення
-
Політична тактика, що полягає у висуванні ультиматумів як основного методу ведення переговорів або боротьби, вимога беззастережного прийняття своїх умов.
-
(У релігійному контексті) Позиція, що вимагає безумовного та виняткового визнання істинності лише однієї віри, доктрини або церкви, заперечуючи можливість спасіння або істини в інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ультиматизм, р. ультиматизму, д. ультиматизмові, з. ультиматизм, о. ультиматизмом, м. ультиматизмі, к. ультиматизме