ультрарозведений
[ulʲtrɑrozʋɛdɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(у гомеопатії) що стосується речовини, яка пройшла багаторазовий процес розведення та динамізації (потужність) до такої міри, що в кінцевому препараті, ймовірно, не залишається жодної молекули вихідної речовини; такий, що має надзвичайно високу ступінь розведення.
-
(переносно) що має надзвичайно низьку концентрацію, силу чи інтенсивність; дуже слабкий, мізерний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ультрарозведений, р. ультрарозведеного, д. ультрарозведеному, з. ультрарозведеного, о. ультрарозведеним, м. ультрарозведенім