1. (фіз.) Надзвичайно високий ступінь розрідження газу або плазми, за якого середня довжина вільного пробігу частинок значно перевищує характерні розміри системи або відстань до стінок посудини.
2. (перен., рідк.) Надзвичайно низька концентрація, мізерна кількість чогось у певному обсязі або просторі.