1. Релігійно-політична течія в католицизмі, що виникла в XIX столітті та виступає за абсолютну верховну владу папи римського у всіх церковних справах, його непогрішність і право втручатися у світські питання будь-якої держави.
2. (У переносному значенні) Крайня, безкомпромісна прихильність певній ідеї, доктрині або авторитету; фанатичне відстоювання своєї позиції.