укріплювач

Значення

1. Те, що служить для укріплення, надання міцності, стійкості або тривалості чомусь; засіб, речовина або елемент, що підвищує міцність, концентрацію, стабільність.

2. У харчовій промисловості — харчова добавка, речовина, що підвищує в’язкість, густоту, желеутворюючу здатність або стабілізує консистенцію продукту (наприклад, крохмаль, пектин, агар).

3. У будівництві та матеріалознавстві — компонент сумішей (бетону, композитів, ґрунту), що покращує їхні структурно-механічні властивості (міцність, зносостійкість, зв’язність).

4. У переносному значенні — явище, фактор, дія або особа, що сприяє зміцненню, посиленню, розвитку чогось (наприклад, почуттів, здоров’я, влади, оборони).

Правопис та відмінювання