україна

[ukrɑjinɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Назва суверенної європейської держави, розташованої в Східній Європі, столицею якої є місто Київ.

  2. (іст.) Назва території, землі, краю, що є батьківщиною українського народу; українські землі в історичному та етнокультурному контексті.

  3. (перен., поет.) Узагальнена назва рідної землі, батьківщини, Вітчизни.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. україна, р. україни, д. україні, з. україну, о. україною, м. україні, к. україно

Приклади з художньої літератури

  • Любіть Україну, як сонце любіть,
    як вітер, і трави, і води…
    В годину щасливу і в радості мить,
    любіть у годину негоди.
    — Володимир Сосюра
  • ЛюбітьУкраїну у сні й наяву,
    вишневу свою Україну,
    красу її, вічно живу і нову,
    і мову її солов’їну.
    — Володимир Сосюра
  • Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
    розвіяний в полі вітрами
    Любіть Україну всім серцем своїм
    і всіми своїми ділами.
    — Володимир Сосюра
  • Любіть у труді, у коханні, в бою,
    в цей час коли гудуть батареї
    Всім серцем любіть Україну свою,
    і вічні ми будемо з нею!
    — Володимир Сосюра
  • Між братніхнародів, мов садом рясним,
    сіяє вона над віками…
    Любіть Україну всім серцем своїм
    і всіми своїми ділами.
    — Володимир Сосюра
  • Любіть у труді, у коханні, у бою,
    як пісню, що лине зорею…
    Всім серцем любіть Україну свою —
    і вічні ми будемо з нею
    1944 (ред. 1951)
    — Володимир Сосюра
  • Любіть Україну (скорочена версія)
    Любіть Україну, як сонце, любіть,
    як вітер, і трави, і води,
    в годину щасливу і в радості мить,
    любіть у годину негоди!
    — Володимир Сосюра
  • Любіть у коханні, в труді, у бою,
    як пісню, що лине зорею…
    Всім серцем любіть Україну свою —
    і вічні ми будемо з нею!
    — Володимир Сосюра

Більше записів